rostmaiboroda

Давні греки обожнювали симетрію. От що пише Прокл про трикутники у коментарі до "Начал" Евкліда:

"Рівносторонній у всьому рівний і простий, споріднений з божественними душами... Рівнобедрений споріднений з кращими родами матеріальної природи, що здебільшого підпорядковані мірі, і лише меншою часткою причетні до нерівності, невимірності і матерії: адже у них дві сторони рівні, а основа нерівна. А різносторонній споріднений з окремими живими істотами, які, приведені у свій рід і переповнені матерією, у всьому наче шкандибають і накульгують."

Якби нашому сучаснику запропонувати на вибір, скажімо, шпалери з рисунком - на одних орнамент з рівносторонніх трикутників, а на на другій - з різносторонніх. Що він обере? Напевне скаже, що рівносторонні - то тривіально, дайте оці, з кульгавими.
Що ж ся стало? Чому змінилися смаки? Можливе пояснення: зміна технологій. Коли грецький ремісник розмальовував стіни, нарисувати акуратні симетричні фігури було складно. Простіше нарисувати щось кульгаве. Симетрія була недосяжним ідеалом. При сучасних технологіях працювати із симетричними фігурами легше, ніж з вибагливими формами - їх простіше наштампувати і припасувати одну до одної, аніж кульгаві асиметричні. Симетрія стала ознакою масової дешевки.

Але технології йдуть далі. У новітню епоху балакучих роботів технологія відкриває можливості масового штампування різноманітних асиметричних, кульгавих рисунків, текстів, мелодій... Те, що було раніше ознакою людської індивідуальності на фоні механічного світу, перетворюється на типову рису продукції штучного інтелекту. Яку реакцію це має викликати у людського суспільства? Чи повернеться мода на строгість, логічність врівноваженість, симетрію?